тисяцький

-кого, ч., іст.

1) У давній Русі – начальник тисячі військового ополчення. || Помічник посадника в Новгородській феодальній республіці.

2) Виборча службова особа в селян; сільський старшина (до реформи 1861 р.). || Старший над соцькими (у Запорізькій Січі).